Наукові заходи із китаїстики: конференції, наукові семінари, круглі столи, презентації, проведені за участі працівників Центру.
22 березня 2022 р. Центром досліджень новітньої історії Китаю було проведено круглий-стіл на тему «Путінська війна проти України в американсько-китайському стратегічному контексті». Головними доповідачами виступили голова Центру Таран М.А та директор Інституту Магда Є.В. В обговоренні брали участь члени кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, студенти освітніх програм «Американістика та європейські студії (з поглибленим вивченням іноземних мов)» та «Сходознавство» а також фахівці з академічних установ та журналісти.
Головним лейтмотивом дискусії було визнання того факту, що напад путінської росії на нашу країну став подією трагічного і водночас геополітичного змісту. Зокрема це засвідчує той факт, що брутальна поведінка москви та її геостратегічні амбіції змусили лідерів Сполучених Штатів Америки та Китайської Народної Республіки почати розробку консенсусного фундаменту задля убезпечення максимально руйнівного ефекту поведінки путіна на міжнародну систему та відповідних стратегічних інтересів кожної зі сторін. Учасники прагнули з’ясувати мотиваційну поведінку Вашингтона та Пекіна, даючи подекуди доволі різкі оцінки амбівалентному ставленню останнього до убезпечення агресії, допомоги потерпілій стороні і в загальному контексті відповідальності за стабільність світової системи відносин. Важливою частиною розмови була спроба визначення нових актуальних акцентів в методології висвітлення історії США та Китаю.
Тема номеру: «Антикризові стратегії економічного розвитку»
Коли: 20 січня 2021 року, 11.00 – 12:30.
Організатори: Українська асоціація китаєзнавців, Центр досліджень сучасної історії Китаю кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн КНУ ім. Тараса Шевченка
Що презентуємо: Журнал «Україна-Китай», ВИПУСК №2(20), грудень 2020.
Питання, що розглядаються:
Інститут вивчення сучасного Китаю імені Бориса Курца.
Підприємницье середовище в ЄС та КНР: конвергенція чи роз’єднання?
Антикризові стратегії китайського бізнесу в умовах боротьби з коронавірусом.
Спікери:
Віта Голод – Голова правління української асоціації китаєзнавців.
Ольга Дроботюк – Директор Інституту вивчення сучасного Китаю імені Бориса Курца.
Дмитро Єфремов – Науковий співробітник Інституту вивчення сучасного Китаю імені Бориса Курца.
Олесь Коваль – Журналіст міжнародник, член правління Української асоціації китаєзнавців.
Модератор:
Володимир Урусов.
“УКРАЇНА-КИТАЙ”. Презентація 1(19) номеру журналу 2020 р. Освітня програма “Сходознавство” КНУ.
На у Центрі досліджень новітньої історії Китаю на ОП “СХОДОЗНАВСТВО” відбулася презентація 1 (19) номеру журналу “Україна-Китай” за 2020 р. на кафедрі нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. 7 травня 2020 р. Організатори презентації: доцент Володимир Урусов, доцент Макар Таран, професор Олег Машевський, доцент Аліна Корнієнко.
Організатори: Українська асоціація китаєзнавців, Центр досліджень сучасної історії Китаю кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн
Що презентуємо: Видання Сходознавчого видавництва Safran Book
Питання, що розглядаються:
Видання перекладів китайської літератури в Україні;
Переклад «Чайного канону» Лу Юя;
Переклад «庄子» .
Спікери:
Світлана Призинчук, приватний видавець – «Про Сходознавче видавництво Safran Book».
Євгенія Гобова, к. філол. н., молодший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України та секретар Української асоціації китаєзнавців – «Чайний канон» Лу Юя.
Організатори: Українська асоціація китаєзнавців, Центр досліджень сучасної історії Китаю кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн
Що презентуємо: Журнал «Україна-Китай», ВИПУСК №2(16), 2019.
Питання, що розглядаються:
100 років Руху 4 травня в Китаї;
Еволюція моделі економічного розвитку КНР
Спікер:
ДРОБОТЮК Ольга, канд. економ. наук, директор Інституту досліджень сучасного Китаю імені Бориса Курца, доцент кафедри міжнародної економіки ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».
27-30 серпня 2019 р. на історичному факультеті КНУ імені Тараса Шеченка відбувалася робота Українсько-китайської літньої школи «Діалог молоді вздовж «Одного поясу, одного шляху», яку організували кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн (складовою частиною якої є Центр досліджень новітньої історії Китаю) історичного факультету на чолі з професором Олег Машевським та Інституту політики та міжнародних відносин Університету м. Ланьчжоу (КНР), який очолює професор Ван Цзіньґо.
На церемонії відкриття Школи виступили декан історичного факульету професор Іван Патриляк, директор Інституту Конфуція при КНУ імені Тараса Шевченка з китайської сторони Сунь Кевень.
З китайської та української сторони у роботі літньої школи взяли участь 30 студентів та 11 викладачів. У лекційному блоці був представлений широкий спектр тем, від можливостей, які надає університет м. Ланьчжоу для вдосконалення майбутніх українських китаєзнавців до участі України в китайській ініціативі «Один пояс, один шлях».
Спікерам з української сторони виступили:
Олексій Коваль, журналіст-міжнародник, член правління «Української асоціації китаєзнавців» – «Практичні аспекти імлементації ініціативи «Один пояс, один шлях»;
Дмитро Єфремов, провідний аналітик Центру міжнародних досліджень Дипломатичної Академії при Міністерстві закордонних справ України – «Економічні наслідки участі в ініціативі «Один пояс, один шлях для України та Китаю»;
Юрій Пойта, голова відділу Азійсько-тихоокеанського регіону Центру досліджень армії, конверсії та озброєнь – «Реальні та потенційні виклики й загрози безпеці китайським проектам в умовах реалізації ініціативи «Один пояс, один шлях»;
Володимир Урусов к.і.н., експерт Центру досліджень новітньої історії Китаю кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн – «Переклади української літератури в Китаї та китайської літератури в Україні».
З китайської сторони виступили:
Професор Мен Хуей – «Презентація Університету м. Ланьчжоу та досвід навчання в ньому»;
Професор Цао Вей – «Ініціатива «Один пояс, один шлях»: розвиток, внесок та перспективи»;
Професор Ван Тінтін – «Китайсько-українське співробітництво в форматі «Один пояс, один шлях»: поточний стан та перспективи»;
Професор Ван Цзіньґо, директор Інстититу політики та міжнародних відносин Университету Ланьчжоу – «Китайська писемність, історія, мислення».
Модератор заходу – к.і.н., доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Макар Таран. В организації роботи літньої школи значну допомогу надали доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Олег Купчик та випускниця спеціалізації «сходознавство» Марія Сорохтіна.
Українські та китайські студенти не лише брали участь в обговоренні лекційної тематики, але й спілкувалися між собою, вдосконалюючи комунікативні навички.
Китайські студенти та викладачі під час екскурсій по місту відвідали визначні місця Києва, ознайомилися з історією української держави в Музеї історії України.
Студенти отримали сертифікати про участь у роботі Українсько-китайської літньої школи «Діалог молоді вздовж «Одного поясу, одного шляху».
Тема номеру: “40–річчя Політики реформ та відкритості КНР”
Коли: 5 квітня 2019 року, 13:00 – 14:25.
Де: аудиторія «Китайська мрія» (438)
Організатори: Українська асоціація китаєзнавців, Центр досліджень сучасної історії Китаю кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн.
Що презентуємо: Журнал «Україна-Китай», Центр досліджень сучасної історії Китаю.
Протягом сорока років Китай перетворився з бідної аграрної держави у світового економічного технологічного та політичного лідера. Середні темпи зростання китайської економіки за цей період становлять майже 10% щорічно. Сьогодні це друга економіка світу, найбільший експортер та імпортер товарів, донор і реципієнт інвестицій. А також перший за обсягом золотовалютних резервів.
У чому ж успіх китайських метаморфоз? Як досвід Китаю може застосувати Україна? Відповіді на ці та інші питання ми дамо під час презентації журналу «Україна-Китай» (тема номеру: «40-річчя Політики реформ та відкритості»).
Питання, що розглядаються:
сорок років політики реформ та відкритості КНР;
соціалізм з китайською специфікою в нову епоху;
побудова “суспільства малого процвітання” (сяокан) та економічні реформи протягом сорока років;
стратегії інноваційного розвитку КНР.
Спікери:
Віктор Кіктенко – доктор філософських наук, президент Української асоціації китаєзнавців
Андрій Гончарук – старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень
Олексій Коваль – член правління Української асоціації китаєзнавців
Модератор:
Володимир Урусов – доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн