21 квітня 2023 року відбулась всеукраїнська наукова конференція «ТРЕТІ ТЮРКОЛОГІЧНІ ЧИТАННЯ».
З вітальним і вступним словом до учасників «Тюркологічних читань» звернувся модератор доцент Олег КУПЧИК. Він зазначив, що чергові «читання» присвячені 110-й річниці ініціативи студентів-азербайджанців з утворення «організації студентів-мусульман». Модератор вказав, що співорганізаторами конференції виступили Кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн, Центр досліджень історії турецького та кримськотатарського народів, Наукове товариство студентів історичного факультету, а також Фонд президентів України Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Він також зауважив, що конференція організована в межах розвитку освітньої програми «СХОДОЗНАВСТВО».
Надалі історик Андрій ФЕЛОНЮК (старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, кандидат історичних наук) презентував книгу «Євген Завалинський. Тюркологічні студії. Листування. Матеріали» (Львів, 2022). Пан Андрій розкрив обставини виникнення інтересу до постаті львівського сходознавця міжвоєнного періоду Є. Завалинського, висвітлив сторінки його життєвої і науково-педагогічної біографії, охарактеризував наукові праці знаного українського тюрколога, визначив його місце у польському сходознавстві міжвоєнного періоду і тюркології зокрема, а також розповів про знайомство і співпрацю із сином вченого – Володимиром Завалинським.
Наукові доповіді пленарного засідання відкрила історик Наталія ЗУБ (молодший науковий співробітник відділу Євразійського Степу Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, кандидат історичних наук) з доповіддю «Київ початку XX ст. у романі Ю. Везирова «Студенти». Спочатку пані Наталія подала окремі віхи творчої біографії Ю. Везирова, надалі розкрила історичне тло висвітленої у романі діяльності студентів-азербайджанців в місті Києві початку XX ст., згадала про зображені у творі характери головних героїв, а також відзначила майстерне поєднання автором «художнього слова» та історичних подій.
Опісля філолог Володимир ПІДВОЙНИЙ (доцент кафедри тюркології Навчально-наукового інституту філології КНУ імені Т. Шевченка, кандидат філологічних наук) виступив з доповіддю «Азербайджанознавство в Інституті філології КНУ ім. Т. Шевченка (1991–2023 роки)». У ній пан Володимир згадав про початки філологічного азербайджанознавства в першій половині 1990-х років, формування його концептуальних засад, відзначив у цьому роль знаного тюрколога професора Григорія Халимоненка, згадав про розвиток азербайджанознавства (виробничі практики, студентські обміни, закордонне стажування) наприкінці 1990-х – на початку 2000-х років, а також ініціював написання історії української тюркології, невід’ємною складовою якої має стати історія українського азербайджанознавства.
Журналіст Марина ГОНЧАРУК (кураторка українсько-тюркських азербайджанських проектів, бакалавр журналістики) виступила з доповіддю «Азербайджансько-українські проєкти в сфері культури (2018–2023 роки)». Під час доповіді пані Марина зупинилась на проблемах азербайджаністики в Україні, зауважила про необхідність розвитку практичного й прикладного азербайджанознавства, а також нестачу експертів-азербайджаністів в сфері культури, вказала про необхідність посилення роботи посольств, зазначила про важливість наповнення змісту у роботі азербайджанських культурних центрів, доцільність інституціоналізації українського азербайджанознавства загалом і українсько-азербайджанського культурного діалогу зокрема.
Історик Олег КУПЧИК (доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн КНУ імені Т. Шевченка, кандидат історичних наук) під час доповіді «Азербайджанознавство на ОП «Сходознавство» історичного факультету КНУ імені Т. Шевченка» згадав про передумови та початки розвитку азербайджанознавства на історичному факультеті, повідомив про організовані та проведені в контексті розвитку освітньої програми «Сходознавство» азербайджанознавчі заходи (конференції, семінари, виставки), про підготовлені наукові публікації з історії та сьогодення азербайджансько-українських відносин (монографії, статті), розповів про викладання навчальних дисциплін, а також про підготовку студентами статей, курсових і магістерських робіт, виступи з доповідями на азербайджанознавчу тематику.
Під час обговорення доповідей професор Олег МАШЕВСЬКИЙ (завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн КНУ імені Т. Шевченка, кандидат історичних наук, доктор історичних наук) вказав на важливості Азербайджану як стратегічного партнера України, потребі розвитку спільних українсько-азербайджанських наукових і освітніх проектів, а також доцільності заснування міжфакультетської освітньої програми «Сходознавство», до якої б долучились історики, філологи, політологи, соціологи, філософи, юристи та ін.
Результати власних наукових досліджень на тюркологічну тематику представили студенти-магістри (Владислав ІЛЬНИЦЬКИЙ, Артем ЛЕГЕНКО, Дмитро НАУЛКО, Наталія РЕВА, Родіон РОБЕРМАН, Валерія ТИМОФЄЄВА). З окремими повідомленнями виступили також студенти-бакалаври ОП «Сходознавство».
На завершення модератор доцент Олег Купчик проінформував про початок підготовки оргкомітетом наукової конференції «ЧЕТВЕРТІ ТЮРКОЛОГІЧНІ ЧИТАННЯ», які заплановані на жовтень 2023 року і будуть присвячені 100-річчю утворення Турецької Республіки.