ПРОГРАМА
розвитку кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультетуКиївського національного університету імені Тараса Шевченка
Кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн бере свій початок від кафедри загальної історії, яка була єдиною кафедрою історичних дисциплін Імператорського університету Святого Володимира, заснованого в 1834 році. Впродовж історії кафедри її назви часто змінювалися: загальної історії, всесвітньої історії, нової та новітньої історії тощо. В радянський період на її основі були створені інші кафедри: історії міжнародних відносин і зовнішньої політики СРСР; історії зарубіжних соціалістичних країн (історії слов’ян); історії Азії, Африки та Латинської Америки. В 1991 р. кафедра отримала свою сучасну назву – нової та новітньої історії зарубіжних країн. На березень 2021 р. колектив кафедри налічує 13 штатних викладачів: 2 доктори історичних наук (виконувач обов’язків завідувача кафедри проф. О. П. Машевський, доц. Н. Д. Городня),11 кандидатів історичних наук (проф. В. М. Павленко, доц. Н. С. Папенко, доц. О. Ф. Іванов, доц. Т. А. Грищенко, доц. О. Ю. Комаренко, доц. М. А. Таран, доц. Н. І. Шевченко, доц. О. Р. Купчик, доц. В. О. Пількевич, доц А. Ю. Корнієнко, доц. О. О. Сухобокова).
Із кафедрою пов’язані навчальна лабораторія Центр досліджень новітньої історії Китаю (структурний підрозділ історичного факультету КНУ), Центр досліджень історії турецького та кримськотатарського народів (на громадських засадах), Центр латиноамериканських та іберійських студій «Casa Iberoamericana» (на громадських засадах).
Викладацький склад кафедри провадить активну громадську роботу, забезпечує належний рівень викладання нормативних і спеціальних курсів – середнє навантаження на викладача по кафедрі становить 561 години при середньому аудиторному навантаженню у 358 години – одне з найвищих на історичному факультеті.
Втім,є прогалини у кадровому питанні, оскільки одним із основних напрямків викладацької та наукової роботи кафедри є германістика, яку успішно розвивали двоє доцентів штатних працівників кафедри О. Ф. Іванов та Н. С. Папенко. Нині германістикою опікується лише один співробітник кафедри, перебуваючи на півставки (О. Ф. Іванов).
Кафедра має вагомі наукові досягнення та в галузі міжнародної співпраці. Наукова робота на кафедрі останніми роками проводиться в межах виконання науково-дослідної теми 16КФ046-0 «Актуальні проблеми нової та новітньої історії зарубіжних країн».
- Пріоритетні напрями роботи кафедри
Зважаючи на основні напрями розвитку історичного факультету та університету, Закон України «Про вищу освіту», Статут Університету, пріоритетними напрямами роботи кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн є:
– формування нового типу випускника, який би мав би сучасні психологічно-фахові характеристики: вміння самостійно працювати й осмислювати ті чи інші наукові аспекти, збирати інформацію, виробляти творчий продукт в двох виглядах: усному (вміння вести дискусії, обговорення, формувати власну позиції з тієї чи іншої проблеми); письмовому (статті, коментарі, аналітичні записки тощо).
– забезпечення високої якості викладання навчальних дисциплін викладачами кафедри;
– використання результатів науково-дослідної роботи в навчальному процесі;
– регулярне видання двох фахових наукових журналів кафедри та підвищення їхнього рейтингу у міжнародних науковометричних базах;
– проведення наукових конференцій та круглих столів з актуальних проблем нової та новітньої історії країн Західної Європи, Америки, Азії та Африки для оприлюднення, апробації наукових здобутків викладачів та аспірантів, розвитку академічних зав’язків;
– використання сучасних мультимедійних технологій в навчальному процесі;
– підготовка кадрового резерву кафедри з числа аспірантів та докторантів кафедри;
– розширення міжнародного співробітництва кафедри у освітній та науковій сферах, зокрема можливостей викладачів, докторантів, аспірантів, студентів отримати грантову підтримку для стажування у закордонних університетах та наукових установах;
– з метою популяризації поміж абітурієнтів освітніх програм, викладання на яких забезпечує кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн, проводити олімпіади, конкурси, квести для учнів старших класів середніх шкіл.
- Навчальна та навчально-методична робота
2.1. Головним завданнями кафедри у галузі навчально-методичної роботи є забезпечення високого рівня викладання навчальних дисциплін для підготовки бакалаврів та магістрів за спеціальністю «Історія та археологія». Нині кафедра забезпечує проведення занять з понад 40 курсів на історичному, філософському факультетах, факультеті соціології, інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
У 2015 році кафедра була однією з ініціаторів та організаторів відкриття нових освітніх програм ОР бакалавр «Американістика та європейські студії» та «Сходознавство» та брала участь у розробці відповідних навчальних планів. З 2018–2019 рр. відбувається набір студентів на освітні програми ОР магістр «Американістика та європейські студії» та «Сходознавство», однією з базових для яких є кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн.
2.2. Розвиток нових освітніх програм потребує модернізації існуючих та розробки низки нових курсів передусім з історії Сходу, Сполучених Штатів Америки, Латинської Америки, Західної Європи.
2.3. В останні роки кафедра підготувала низку підручників з нової історії та новітньої історії країн Західної Європи та Північної Америки, завершивши, таким чином, навчально-методичне забезпечення відповідних дисциплін. Підготовлено та надруковано також низку підручників з історії міжнародних відносин першої половини ХХ ст.
Протягом наступних років кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн має підготувати та видати підручники з історії країн Сходу, новітньої історії країн Західної Європи та Америки.
2.4. Запрошення для читання публічних лекцій для студентів кафедри, факультету, всіх охочих відомих науковців та викладачів з провідних українських та закордонних університетів та наукових установ.
2.5. Забезпечення підготовки викладацьких та наукових кадрів через аспірантуру і докторантуру.
- Наукова робота та міжнародні зв’язки
3.1. На основі наукового, науково-педагогічного доробку викладачів на кафедрі сформувалася низка наукових шкіл, які мають за період незалежності України вагомі здобутки: школа американістики (підготовлено понад 25 кандидатів історичних наук та 4 доктори наук); школа германістів (понад 10 кандидатів наук та доктор наук); школа британістів (понад 10 кандидатів наук та один доктор наук). Планується розвивати ці наукові школи та закладати нові наукові напрямки, зокрема в межах роботи над науковою темою кафедри.
3.2. Співробітники кафедри мають продовжити роботу над підготовкою монографій та статей з актуальних проблем історії країн Західної Європи, Америки, Сходу, зокрема публікацій в міжнародних рейтингових науковометричних базах.
3.3. Збільшення наукового авторитету кафедри, покращення її наукового іміджу, як в Україні, так і за кордоном шляхом проведення низки всеукраїнських та міжнародних науково-презентаційних заходів.
Передбачається проведення кафедрою наукових та презентаційних заходів спільно з Посольством королівства Іспанія в Україні та Асоціацією іспаністів України; Посольством КНР в Україні та Інститутом сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, Посольством США в Україні тощо.
3.4. Співробітники кафедри планують активно брати участь в якості офіційних опонентів на захистах дисертацій. Завідувач кафедри О. П. Машевський є членом спеціалізованої ради по захисту кандидатських та докторських дисертацій історичного факультету з спеціальностей «всесвітня історія» та «етнологія», а також є членом експертної ради з питань проведення експертизи дисертаційних робіт ДАК МОН України.
3.5. Стажування та підвищення кваліфікації викладачів кафедри у провідних наукових установах, університетах України та зарубіжних країн.
3.6. Участь викладачів, аспірантів та студентів кафедри у конкурсах на отримання грантів для здійснення наукових досліджень.
3.7. Регулярне видання та підвищення науковометричних показників фахового електронного наукового журналу «Європейські історичні студії» http://eustudies.history.knu.ua (заснованого в жовтні 2015 р.);Регулярне видання фахового друкованого наукового журналу «Американська історія та політика» http://www.americanstudies.history.knu.ua/uk/sample-page/ (заснованого в 2016 р.);
3.8 Успішна робота та розвиток наукових центрів, створених протягом 2016-2019 рр. при кафедрі нової та новітньої історії зарубіжних країн: «Центру досліджень новітньої історії Китаю» (входить до штатного розпису факультету), «Центру історії Туреччини та кримськотатарського народу» (співробітники центру працюють на громадських засадах), «Центр латиноамериканських та іберійських студій «CasaIberoamericana» (співробітники центру працюють на громадських засадах). Статегічні плани розвитку вищезгаданих центрів додаються.
- Робота зі студентами
4.1. Організація та керування навчальними, виробничими практиками студентів освітніх програм «Американістика та європейські студії (з поглибленим вивченням іноземних мов)» та «Сходознавство» у провідних наукових, архівних, дипломатичних установах. Забезпечення асистентської практики студентів магістратури, що спеціалізуються на кафедрі нової та новітньої історії зарубіжних країн.
4.2. Науковe керівництвo викладачів кафедри курсовими, магістерськими роботами, підготовкою доповідей студентів на наукових конференціях, наукових публікацій.
4.3. Сприяти участі студентів в організації і проведенні факультетських і університетських навчальних, наукових та культурно-розважальних заходів.
4.4. Залучення студентів до участі в наукових програмах, конференціях та олімпіадах.
4.5. Рекомендація здібних до наукової роботи випускників магістратури до вступу в аспірантуру.
4.6 Сприяти участі студентів в академічних міжнародних освітніх та наукових обмінах та стажуваннях.
- Робота з абітурієнтами
Важливе значення у діяльності кафедри має популяризація базових освітніх програм кафедри, а саме «Американістика та європейські студії (з поглибленим вивченням іноземних мов)» та «Сходознавство».
Передбачається проводити для учнів середніх шкіл (10 – 11 класи): олімпіади з метою популяризації всесвітньої історії та спонукати учнівську молодь до вивчення американістичних та європейських студій, європейської інтеграції, соціокультурної ідентичності європейських країн, місця та ролі України в європейській спільноті, вивчення історії США, їх мови та культури, цивілізаційного потенціалу; стимулювати учнівську молодь до вивчення історії Іспанії, її мови та культури, цивілізаційного потенціалу іспаномовного світу. Передбачається проводити всеукраїнські олімпіади зі сходознавства, щоб зацікавити старшокласників історією східних народів та спонукати до вступу на освітню програму «Сходознавство».
Планується співрацювати із середніми навчальними закладами, передусім м. Києва та Київської області, поглибити співпраці із Малою Академією Наук, зважаючи зокрема на те, що проф. О. П. Машевський вже тривалий час є головою секції «Всесвітня історія» другого етапу відбору (по Київській області).
Передбачається подальший розвиток профорієнтаційних ресурсів, передусім офіційного сайту кафедри, сторінок та каналів у соціальних мережах «Фейсбук», «Ютуб», «Інстаграм», «Телеграм», «Вайбер».
- Основні умови успішної реалізації стратегічного плану розвитку кафедри
Основні умови успішного здійснення програми розвитку кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн полягають у:
– ефективній кадровій політиці, використанні потенціалу науково-педагогічних кадрів;
– урахуванні викладачами кафедри світового досвіду наукової та навчально-методичної роботи;
– підтримці ініціатив кафедри керівництвом факультету та університету;
– відповідному бюджетному фінансуванні.
План розвитку
Центру латиноамериканських та іберійських студій «Casa Iberoamericana» кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2021-2027 рр.
Центр латиноамериканських та іберійських студій «Casa Iberoamericana» має стати помітним науковим та освітнім осередком вітчизняної латиномериканістики та іспаністики в Україні. Для цього колектив Центру прагнутиме:
1) Встановити контакти із вітчизняними колегами-науковцями із вищих навчальних закладів та наукових установ м. Києва, Одеси, Миколаєва, Львова, Харкова та Сум, інших міст України, де працюють над тематикою латиноамериканістики та іспаністики.
2) Встановити наукові та освітні контакти із зарубіжними колегами із Іспанії та країн Латинської Америки, представниками української діаспори.
3) Встановити контакти із представниками органів державної влади України, які виробляють ібероамериканський вектор зовнішньої політики нашої держави (МЗС, ВРУ) та представниками МОН та МЕРТ із метою інформування їх про сучасні тенденції розвитку країн Латино-Карибської Америки та держав Іберійського півострова.
4) Встановити контакти із спеціалізованими школами, де поглиблено викладають іспанську мову.
5) Налагодити контакти із громадськими організаціями латиноамериканської діаспори в Україні (зокрема, Перу-центром, Асоціацією кубинців України, Латиноамериканською асоціацією, яка об’єднує колишніх студентів-вихідців із країн Латинської Америки) а також Асоціацією іспаністів України для проведення заходів, спрямованих на популяризацію латиноамериканістики та іспаністики в Україні.
6) В рамках наукової діяльності за наявності фінансування проводити наукові семінари, круглі столи та конференції із тематики роботи Центру.
7) В рамках освітньої діяльності продовжити читання публічних лекцій, проводити освітні заходи для студентів та школярів (олімпіади, квести тощо за наявності фінансування) з метою популяризації латиноамериканістики та іспаністики в Україні.
8) Продовжити роботу із популяризації латиноамериканських та іберійських студій в Україні шляхом участі в радіо- та телеефірах, записах тематичних програм, публікації в електронних ЗМІ тощо.
9) Адмініструвати сторінку Центру латиноамериканських та іберійських студій «Casa Iberoamericana» на Фейсбук та наповнювати її якісним та оригінальним контентом.
Реалізація цих напрямів, на нашу думку, дозволить Центру латиноамериканських та іберійських студій «Casa Iberoamericana» стати помітним осередком у науковому та освітньому середовищі України та за її межами.
План розвитку на 2021–2027 роки Центру досліджень історії турецького та кримськотатарського народів кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Тюркські народи з Україною пов’язують історичні взаємини. Особливу роль у них з давнини відіграють турки і кримські татари. Вони продовжують й нині впливати на українську політику, економіку й культуру.
Сформований росіянами стереотип “вкрай негативної оцінки українсько-турецьких відносин”, “образ” турка чи кримського татарина як “чужого” й “ворожого” для України руйнується. Історики сьогодні поступово переосмислюють “турецький” і “кримськотатарський” чинники в українській політиці.
Це стало наслідком зокрема принципової підтримки Турецькою Республікою територіальної цілісності України, порушеною в 2014 році російською воєнною агресією. У свою чергу, кримські татари, попри переслідування і репресії в умовах окупації, стали прикладом вірності та відданості ідеї “єдиної України”. Тому у громадськості неабияк зріс інтерес до їх історії, мови та культури.
Відтак заснований у жовтні 2018 року Центр має стати осередком тюркологічних історичних студій. Важливо через призму минулого вміти пояснити вплив Туреччини в регіональному та глобальному вимірах, сучасні події та процеси турецько-українських відносин, “українську політику” Турецького уряду, а також знати місце і роль кримських татар в європейській та світовій історії.
Прикметно, що перед Центром покладено завдання не лише досліджувати, вивчати чи популяризувати історію і культуру турецького та кримськотатарського народів, але й створювати умови для комунікації між представниками українських та турецьких, кримськотатарських наукових, громадських, релігійних і національно-культурних організацій; налагоджувати їх міжнаціональний і міжкультурний діалог, налаштовувати на консолідацію.
Засобами досягнення поставленої мети та завдань є організація та проведення на тюркологічну тематику:
– наукових конференцій і науково-практичних семінарів;
– тематичних лекцій;
– презентацій науково-дослідницьких проектів;
– літніх та зимових шкіл;
– тематичних виставок;
– учнівських олімпіад.
Окремим напрямом в діяльності Центру досліджень історії турецького та кримськотатарського народів стало формування власної спеціалізованої Бібліотеки. Її фонди мають скласти друковані видання, відео та аудіо матеріали.
План розвитку Центру досліджень новітньої історії Китаю кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2021-2027 рр.
Центр створено з метою більш акцентованої спеціалізації та розширення пізнавальної інформативної бази з проблематики історії сучасного Китаю ХХ – поч. ХХІ ст. Особливий фокус зосереджений на періоду «реформ та відкритості» (1978 – сучасність), який безпосередньо пов’язаний не лише з постанням КНР як однієї з провідних держав сучасності, але й актуальною динамікою розвитку українсько-китайських відносин. Найбільш затребувані аспекти, з точки зору підвищеного інтересу українського суспільства: зовнішня політика та дипломатія Китаю; економічні реформи в КНР; ідея та реалізація проекту «Один пояс – один шлях».
Співробітники Центру володіють китайською мовою та свого часу працювали й проходили стажування в Китаї. Крім того, вони беруть активну різнопланову участь у заходах Української асоціації китаєзнавців. За рахунок відповідних контактів та за сприяння китайської сторони було зроблено:
– Облаштовано сучасну мультимедіа аудиторію «Китайська мрія»;
– Створено бібліотечний фонд Аудиторії;
– Протягом трьох останніх років відбулося понад 10 заходів за участю як китайської сторони, так і українських фахівців.
В рамках формування нової концепції розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка та за координації з керівництвом історичного факультету заплановано:
– Циклу лекцій-дискусій, присвячених актуальним темам історії, культури, мови, суспільства сучасного Китаю тощо, які мають читатися як українськими, так і китайськими вченими (відповідні Угоди про співпрацю з Інститутом сходознавства НАН України та Центром міжнародних відносин університету м.Ланьчжоу, КНР);
– Запрошення до викладання спеціальних курсів та проведення додаткових занять фахівця з КНР в рамках співробітництва з Інститутом Конфуція;
– Формування бібліографічного каталогу та поповнення бібліотеки Центру.
– Розвиток співпраці з Українською асоціацією китаєзнавців.
– Розвиток співпраці з Інститутом Конфуція при КНУ імені Тараса Шевченка.
– Проведення презентацій китаєзнавчих видань та перекладів літератури з історії Китаю.
– Сприяння дослідницькій роботі студентів.
– Переклад джерел з історії Китаю на українську мову.
– Налагодження співпраці з ВНЗ та дослідницькими центрами в КНР.
– Олімпіади з новітньої історії Китаю для абітурієнтів;
Центр досліджень новітньої історії Китаю, як складова частина кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн, відповідно, позиціонує себе як майданчик для дискусій, діалогу та фахового зростання як додаткова і необхідна форма забезпечення навчального процесу.
Проведення цих заходів в тому числі обумовлене більш конструктивним відношенням Університету. В якості конкретних пропозицій, які, сподіваємося, будуть тим чи іншим чином враховані, і які значно посилять імідж та академічний статус Університету ми вважаємо констатувати наступне:
– Зосередження в компетенції Міжнародного відділу Університету забезпечення оперативного офіційного ділового листування а також документальний та інший супровід форм міжнародної співпраці;
– Надання можливості для запрошених лекторів та фахівців з Китаю безкоштовного проживання у відповідних комфортних умовах, як це робиться з китайської сторони;
– Запровадити більш гнучку систему вибору для студентів обов’язкових предметів, коли той чи інший слухач зможе більше зосереджуватися та спеціалізації, а не прослуховуванні загальних курсів і можливість включення в сітку предметів запрошених лекторів з Китаю;
– Створити відповідний призовий (подарунковий) фонд із символікою Університету як для учасників Олімпіад так і для запрошених гостей із Китаю.
Роль і місце сучасного Китаю в світових процесах настільки важливе а подекуди й ключове, що якщо не враховувати цей тренд, то Університет дуже швидко втратить можливості конкуренції з імплементації ChinaStudiesProgram як вже одного з основних предметних циклів у всіх провідних університетах світу. Як локальний приклад, зокрема, наведемо створення Інституту сучасного Китаю в Київському національному економічному університеті, де спеціалізація китаєзнавство вже має формат економіко-філологічний. Ми ж ще маємо час заповнити нішу практичного китаєзнавства в форматі історія-мова.
Виконувач обов’язків завідувача кафедри
нової та новітньої історії зарубіжних країн,
доктор історичних наук, професор Машевський Олег Петрович