20 липня 2023 р. відбувся міжнародний науковий семінар «ПІВДЕННИЙ АЗЕРБАЙДЖАН В ІСТОРІЇ ТА ПОЛІТИЦІ». Організатором міжнародного семінару виступила Кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн. Семінар відбувся в межах розвитку освітньої програми «СХОДОЗНАВСТВО».
У вступному слові модератор заходу доцент Олег КУПЧИК нагадав, що Південний Азербайджан перебуває у складі Ісламської Республіки Іран, який нині постачає озброєння, зокрема БпЛА для Росії, яка, у свою чергу, ними убиває українців. Він висловив переконання, що Іран не лише порушує права людей та інших народів, які проживають на території ІРІ, але загалом виступає дестабілізуючим фактором на Близькому та Середньому Сході та є невід’ємним елементом сьогоднішньої «вісі зла», до якої входять РФ, Іран і КНДР.
Під час виступу Ільгар НІФТАЛІЄВ (заступник директора Інституту ім. А. Бакіханова НАНА, доктор наук в галузі історії) зазначив, що в радянський період «тема Південного Азербайджану була заборонена, зокрема й для академічного дослідження», а з відновленням у 1991 році незалежності ця тема стала однією з провідних в Азербайджанській Республіці.
Надалі І. Ніфталієв охарактеризував Південний Азербайджан як історичний регіон. Його площа складає 120 тис. кв. км., де проживають бл. 20 млн. азербайджанців. Нині цей історичний регіон поділений адміністративними межами кількох іранських останів/провінцій (Західний Азербайджан, Східний Азербайджан, Зенджан, Ардебіль, частина частина Казвіна). Було висвітлено економічне життя Південного Азербайджану, його багатство на корисні копалини, а також охарактеризовано окремі періоди його історії (Мана, Атропатена, в складі Мідійського царства, Ахеменідської, Сельджуцької та Сефевідської імперій, імперії Каджарів).
Доповідач зауважив, що у Сефевідській імперії правила азербайджанська династії. Азербайджанська мова була мовою офіційного діловодства. Столицями були такі азербайджанські міста як Тебриз, Казвін. Опісля на початку XIX ст. виникло 20 незалежних ханств (9 у Пд. Азербайджані і 11 у Пн. Азербайджані).
І. Ніфталієв також розкрив місце Південного Азербайджану в політиці Персії та Російської, Османської імперій. Він зазначив, що «до XIX ст. історія Південного Азербайджану була нерозривно пов’язана з Північним Азербайджаном». Тоді територія Південного Азербайджану стала територією, за яку протистояли Сефевідська, Османська і Російська імперії. Після того, коли Сефевідська імперія ослабла Південний Азербайджан став територією протистояння Османської і Російської імперій. Повернуто цей регіон було за Надір-шаха (Гянджинський договір, 1735 р.). Надалі він належав Персії династії Каджарів. Впродовж першої третини XX ст. азербайджанці Пд. Азербайджану приїжджали на роботу у Пн. Азербайджан (в радянський період АзРСР) на його нафтові промисли.
Щодо становища азербайджанців в Ісламській Республіці Іран, то І. Ніфталієв проінформував, що азербайджанці не мають там національних шкіл, газет, телебачення. Влада ІРІ проводить політику національної дискримінації по відношенню до азербайджанців. І ця політика реалізується в контексті політики паніранізму, метою якої є створення «єдиного іранського народу». Це обумовлене тим, що іранці побоюються зростання національної самосвідомості азербайджанців. Офіційний Тегеран пам’ятає, що Південний Азербайджан був центром антишахського руху, а азербайджанці були активними учасниками революції 1905–1911 рр. та ісламської революції 1978–1979 рр. Нині ж в Південному Азербайджані час від часу відбуваються масові акції протесту з вимогами демократизації ІРІ, захисту прав людини і національних прав азербайджанців. У сприйнятті політичного керівництва ІРІ сусідство з Азербайджанською Республікою зумовлює загрозу для внутрішніх політичних процесів в Ірані. Після збройного нападу в січні 2023 року на посольство Азербайджанської Республіки в Тегерані, коли загинув азербайджанський дипломат, ірансько-азербайджанські відносини взагалі мають напружений характер. Більше того, на ці відносини впливає військово-технічне співробітництво Ірану з Вірменією.
На завершення І. Ніфталієв розповів про вже реалізовані дослідження історії Південного Ірану (монографії,статті, конференції, виставки), а також заплановані проекти. Указав, що в структурі Інституту сходознавства імені академіка Зії Буніятова НАНА як окремий структурний підрозділ функціонує «Відділ Південного Азербайджану».
В обговоренні теми семінару взяли участь як науковці, так і студенти. Зокрема культуролог Надія ГОНЧАРЕНКО підняла питання історичної пам’яті у Південному Азербайджані. Історики Віталій ЛЮЛЬКА та Олег МАШЕВСЬКИЙ звернули увагу відповідно на азербайджанське «коріння» керівників ІРІ та місця Південного Азербайджану в геополітиці. Студент Василь БУРЯС проговорив питання азербайджанських назв державних утворень Кара-Коюнлу та Ак-Коюнлу. У свою чергу, Олег КУПЧИК зупинився на проблемі нереалізованості азербайджанцями Пд. Азербайджану державницьких прагнень в часи існування АДР 1918–1920 рр.
Модерував заходом доцент Олег КУПЧИК.
