Posted by Oleg Mashevskyi On Липень - 17 - 2023 Коментарі Вимкнено до Відбувся третій круглий стіл «КРИМСЬКІ ТАТАРИ: ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА»

Завантажити програму

06 липня 2023 р. відбувся третій круглий стіл «КРИМСЬКІ ТАТАРИ: ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА». Організатором круглого столу виступили Кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн та Центр досліджень історії турецького та кримськотатарського народів. Круглий стіл проведено в межах розвитку освітньої програми «Сходознавство».

Цього року тему обговорення склала «Сучасна історія кримських татар: проблеми дослідження та вивчення». Головними спікерами виступили Рефат ЧУБАРОВ (Голова Меджлісу кримськотатарського народу) та Ельвін КАДИРОВ (Представник Уповноваженого з прав жителів АР Крим та міста Севастополя). Прикметно, що шановний Рефат-ага є істориком за освітою та архівістом за спеціалізацією.

Під час виступів Р. Чубаров та Е. Кадиров зупинились на джерелознавчих аспектах сучасної історії кримських татар. Вони висловили власні погляди щодо

  • актуальності висвітлення інституційної історії кримськотатарського національного руху крізь призму джерел;
  • завдань усної історії в контексті участі кримських татар у російсько-українській війні 2014–2023 рр.;
  • походження устремлінь кримських татар до національно-територіальної автономії в складі України;
  • концептуально-методологічних засад викладання історії кримських татар у середній школі.

Під час обговорення професор Віталій МАСНЕНКО (Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького) повідомив про діяльність в університеті Центру тюркологічних досліджень ім. А. Кримського та зауважив на важливості використання у дослідженні сучасної історії кримських татар віртуальних (діджітел) і соціологічних джерел. У свою чергу, провідний науковий співробітник Андрій ІВАНЕЦЬ (Національний музей Голодомору-геноциду) зазначив, що «історія кримських татар є історією України», оскільки «кримські татари інтегровані в українське суспільство, українці мають знати історію кримських татар». На завершення обговорення доцент Ярослав ПИЛИПЧУК (Український державний університет імені Михайла Драгоманова) нагадав про доцільність перекладу та уведення до наукового вжитку такого історичного джерел як щоденник шведського посла в Османській імперії С. Лагерберга.

Участь у семінарі взяли історики з різних регіонів України, зокрема із Києва, Сум, Черкас. Долучились до участі також студенти бакалаврської та здобувачі магістерської освітніх програм «Сходознавство». Неабиякий інтерес круглий стіл викликав у студентів 2 курсу бакалаврату, які в цей час проходять «Джерелознавчу практику».

Модерував заходом доцент Олег КУПЧИК.

Comments are closed.