Колектив кафедри і факультету, учні і студенти вітають професора Гончара Бориса Михайловича з 70-річчям!
Бажаємо невичерпних сил і енергії для нових звершень на науковій і педагогічній нивах.
Весна приходить на історичний факультет разом з Днем народження професора Бориса Михайловича Гончара, доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, завідувача кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн. 1 березня цього року йому виповнилося 70.
Професора Гончара по праву можна вважати одним зі «стовпів» історичного факультету й університету, з якими пов’язано майже 50 років його життя. Вже понад 40 років (з січня 1973 р.) Б.М.Гончар працює викладачем на кафедрі нової і новітньої історії зарубіжних країн, яка за цей час змінила кілька назв, і майже 25 років (з травня 1990 р.) очолює її. Він вимогливий керівник і водночас «душа» кафедри, яка під його керівництвом є великою дружною родиною і не дарма відома як «кафедра Гончара». Багато років він є членом Вчених рад університету й історичного факультету, спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій з всесвітньої історії.
Він належить до категорії людей, які «самі себе зробили». Простий хлопець з невеличкого містечка на Кіровоградщині завдяки своїм природним здібностям, сильному характеру і наполегливій праці досяг видатних успіхів в науці й педагогічній діяльності, хоча його професійний шлях був непростим. Він пролягав через роботу на цукровому заводі й неодноразові спроби стати студентом, через поєднання роботи над дисертацією з лекторською діяльністю в товаристві «Знання» тощо.
Він природжений лектор, один з провідних вітчизняних фахівців з всесвітньої історії, видатний науковець-американіст, автор близько 300 наукових праць. Без його участі в Україні не видається жодна монографія з американістики, жодна енциклопедія, жодна серйозна наукова праця з всесвітньої історії.
Він має талант просто розказати про складні речі, дуже доступно донести свої ідеї до аудиторії. Тому курси, які він викладає, користуються заслуженою популярністю у студентів. За його участю та під безпосереднім керівництвом вийшло кілька підручників з всесвітньої історії, триває робота над підготовкою інших.
Професор Гончар дав «путівку» в наукове життя близько тридцяти молодим науковцям, які захистили кандидатські дисертації під його керівництвом, та підготував трьох докторів наук. Він завжди підтримує талановиту молодь та творчі плани своїх колег, готовий допомогти їм словом і ділом, за що вони йому безмежно вдячні.
Він завжди має незалежну думку з усіх наукових, політичних, адміністративних питань, яку готовий публічно обстоювати, а його великий авторитет примушує прислуховуватися до неї. У будь-якій ситуації він захищає інтереси колективу – кафедри, факультету, університету, держави і готовий пожертвувати своїми власними інтересами на користь спільної справи.
А ще він добра, щедра і чуйна людина, з веселою вдачею і гарним почуттям гумору. Він завжди готовий поділитися своїми знаннями і досвідом з усіма, хто цього потребує. Він любить людей і люди люблять його.
День народження Бориса Михайловича Гончара – гарний привід висловити йому вдячність за його плідну і сумлінну науково-педагогічну діяльність, за радість співпраці з ним, за усе те добро, яке він дарує людям, та побажати йому потужної життєвої енергії, міцного здоров’я, гарного весняного настрою та нових звершень на педагогічній і науковій ниві.
