Кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн 10 жовтня 2017 р. вперше в Україні презентувала показ документального фільму «VERBRECHEN LIEBE» (пер. з нім. «Злочини любові») німецького журналіста Томаса Муггенталера. Захід відбувся на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Кінострічка здобула престижну нагороду у номінації «Кращий документальний фільм Баварії» у 2015 році. Показ був організований доцентом кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Олександром ІВАНОВИМ та професором Університету Регенсбурга, керівником освітнього центру «ЄВРОПЕУМ» – Вальтером КОШМАЛЕМ.
Фільм, знятий на основі реальних подій, розповідає про трагічні долі багатьох десятків німецьких жінок, які в силу різних обставин, закохалися у польських чоловіків, відправлених до Німеччини на примусові роботи під час Другої світової війни. Томас Муггенталер, автор сценарію, ставить перед глядачами непросту проблему кохання між представниками двох націй: польської та німецької. Фільм показує п’ять схожих історій головних героїв із зовсім несхожими долями: публічне звинувачення, стеження Гестапо, ув’язнення в концтаборах Равенсбрюк та Хінцерт, смерть через повішання, чи навпаки змогу перенести усі випробування і рухатися вперед. Доля Хелени Віммер та Казиміра Вокальскі, убивство Юлія Майки, втрачене дитинство Марії Хейляйн і трагедія польки Броні та німця Ергарда – зовсім неповний перелік тих, кому довелося відчути на собі руйнівну силу тогочасного політичного терору. Кожна з пар була заклеймована нацистським середовищем, оскільки пропаганда працювала на повну потужність. Тим не менше, кожен із героїв не втрачав віри у краще життя, про що свідчать слова Хелени Віммер: «Я любила його [Казиміра Вокальскі] і чекала на нього завжди».
Показ фільму завершився обміном вражень між студентами та професором Вальтером Кошмалем. Під час розмови було запропоновано питання щодо необхідності дослідження і публічного обговорення продемонстрованих у фільмі проблем. Учасники заходу погодилися, що в історії як Німеччини, так і України є чимало моментів, коли суспільство показувало себе з іншого, незвичного для сьогодення боку. Але тим не менше, варто пам’ятати історію, якою б вона не була, і докладати зусиль для побудови якісного діалогу стосовно минулого.
